Цю сторінку схвалено
— „Ла драку!..“[1] Ти, а не я повинна знати, що робить по ночах дівка!.. Ти хоч не рідна мати, — мачуха, а ти мусиш додивлятись за нею, „о сут драку“![2].
Плохий Йон так здивував Маріцу несподіваним протестом, що вона лиш розплющила свої чорні очі й кричала:
— Сади, сади чортами, бо й без тебе не заведеться чортовиння в хаті…
Забута вечеря обізвалась у печі. Гаряча Маріца кинулась до неї і тут тільки Йон побачив, що непереливки. Незвісно, хто кому піддавав жару: піч Маріці, чи вона печі: досить, що коло комина все кипіло, все тріщало, ламалось і бухало полум'ям, немов там на життя й смерть бились розпечені дракони.
Йон, як стій, кинувсь із хати. Тут він набив люльку, сів на призьбу і на цілі
——————
