може бути омана. Треба ось що зробити: в неділю повести Параскіцу до церкви. Скоро почнуть співати, „Іже херувими“ — треба помічати: коли вона відьма, то не витримає і загавкає, заскиглить, мов пес. Це вже така певна прикмета, яка не одну вже відьму вивела на чисту воду.
Йоч, гладкий, червоний молдуван з масними очима та їжакуватими обстриженими вусами, лиш коротко насмілявся та махнув зневажливо рукою.
— Ет, все те дурниця… бабські вигадки. А чи дивились ви, чи є в неї… теє…
— Що таке — теє?… — визвірилась на нього ображена жінка.
— Ну, що — теє… звісно, теє… звісно, без чого відьма не буває… хвіст.
Йон і Маріца заперечили. Ні, вони не додивлялися — чи є в неї хвіст.
— О то-то й ба!… А це перше діло: без хвоста відьма не буває, без хвоста
