Перейти до вмісту

Сторінка:Коцюбинський М. Відьма (1927).djvu/38

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

відьом ніхто ще не бачив… Треба конче оглядіти її… Коли вони хочуть, він готов зараз зробити їм цю прислугу… Він вже не помилиться, добре обдивиться скрізь…

Але Прохіра запротестувала. Вона гостро глянула на чоловіка, на його червоне сите обличчя, на якому грав масний усміх. О, вона бачить його наскрізь, всі його думки й бажання та нехай він сидить, не рипається, в бабське діло не мішається.

Йоч не збентежився одначе поглядом жінчиним: він твердо стояв на свойому радикальному способі — оглянути: є хвіст — відьма; нема хвоста — не відьма.

Гадки розділилися. Йон з Прохірою стояли на першому проєкті та покладали надію на службу божу; Маріца схилялася на Йочів бік. Прохірин проєкт взяв, однак гору. Поклали в неділю