Перейти до вмісту

Сторінка:Коцюбинський М. Відьма (1927).djvu/39

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

повести Параскіцу до церкви: побачити, що з того вийде.

Параскіца випадково дізналася про цю постанову: в „магалі“ тільки й розмови було, — як поведуть її в неділю до церкви, як вона серед „херувимської“ заскиглить, мов пес, і тим виявить мирові своє відьомство.

Дивна річ! Параскіца приняла підслухану новину байдужно, наче вона не її торкалася. В останні часи вона почувала себе такою втомленою, такою апатичною, байдужною до всього, немов вона й світ — були два бігуни, які ніколи не стрінуться з собою.

Але їй все однаково. Нема на світі щастя, нема долі, ще за життя могила людині мила…

Неділя мала бути за три дні. Чутка про те, що в неділю в церкву мають привести на спробунок відьму, і що вона там конче об'явиться, зігнала до