Цю сторінку схвалено
як Прохіра скрикнула: „Валєв“! і задихана, засапана впала на лаву.
— Що таке? — в один голос обізвалися хазяї.
— Валєв!.. — могла тільки видобути з грудей Прохіра.
— Та що з вами, „матуша“ Прохіра? — прискочила до неї Маріца, покинувши свої горшки.
— Відьму бачила! — випустила бомбу „матуша“.
Ця звістка зробила сенсацію. Довге обличчя Йонове стало ще довшим, у чорних очах Маріциних блиснув огник.
— Що? Як? Коли?
Прохіра відсапувалась.
З безперестанними охами, сапанням та умліванням Прохіра розказувала. Вона почала від Адама. Вона з тисячами подробиць оповідала їм те, що вони вже добре знали од неї: описувала
