Перейти до вмісту

Сторінка:Коцюбинський М. Відьма (1927).djvu/58

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

топити або спалять на вогнищі, як відьму в давні часи.

Вона з виглядом зацькованого звірка, з широкими від жаху очима, забилась по хаті, шукаючи виходу. Але в ту ж мить Прохіра з Маріорою вхопили її за руки і придержали її на місці. Йон став коло дверей, готовий краще трупом лягти, ніж випустити дочку з хати. Маріца, згорнувши руки під хвартухом, з загадковим усміхом дивилась на ту сцену.

— Валев… — не своїм голосом верещала Параскіца, вириваючись з міцких рук. — Пустіть мене, тіточко. Ой, нудно мені, ой, смерть моя.

— Тихо будь, не бійсь, — заспокоювала її „тіточка“ і тягла до ліжка.

Тут Параскіца не стямилася, як всі спідниці її опинились на голові в неї, а сильні руки повалили її на ліжко. Параскіца хрипіла та борсалась, мов