Перейти до вмісту

Сторінка:Коцюбинський М. Відьма (1927).djvu/59

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

звір у пастці, під важким тілом глухої Маріори, і лиш инколи, як визк недорізаного поросяти, вибивався з-під спідниць розпачливий протест Параскіци.

Прохіра подала знак рукою, і Йон кинувся одсувати сінешні двері, до яких нетерпляче вже добивались. Ціла хвиля народу разом кинулась до сіней, але Йон енергічно спротивився: він буде пускати по одному, по двое.

Нетерпелива юрма ґвалтувалась: усім хотілось зараз побачити хвіст у відьми, особливо репетували ті, чиї корови стали офірою відьми. Галчан поривався першим увійти в хату, але молодиці не пускали його, бо він мущина і йому не слід дивитись на дівочий сором. Це доводило Йоча до лютости, ображало, як автора ідеї, і він з піною в роті лаючись та розштовхуючи всіх, перся до дверей.