Цю сторінку схвалено
ГЕРСКЕЛЛЬ БЕК
HERSCHELL BEK
HERSCHELL BEK
ДО ЧОЛОВІКА, ЩО СПИТЬ В ПОТЯЗІ СОБВЕЮ[1]
Чоловіче, ти бридкий,
До муки бридкий,
Як спиш у потязі,
Що жене твоє безсоромне єство
Чорними артеріями міста.
Твій сон — це сон безглуздої летаргії;
Твій сон — це сон смерти свідомости;
Твій сон — це сон мас.
Чоловіче, ти бридкий,
Як спиш у цьому натовпленому потязі,
Де людські очі плюють зневагою на тебе
І людські уста пишуть ніжні кпини
По таємних сторінках своїх думок:
Ти знаєш ці жалісливі усмішки,
Що кучерявляться в кутиках людських ротів.
- ↑ Собвей — електрична підземна дорога; ми не бажали назвати її метрополітеном чи підземкою, бо ті назви були б однаково чужі нашим читачам.
