Цю сторінку схвалено
LVI.
КОМПРОМИС ЛЯХАМ[1].
Твердий Русин из мякеньким
Ляхом побратався,
Делікатного звича̀ю
В шляхтича набрався.
Переймав у побратима
Побут инший, панський,
Занедбав своі давняшні
Норови простацькі.
«Добре нам у купі жити,
Пане брате Ляше,
Що міз нами не ділити
Спільнє майно наше.
«Тільки де не обернуся,
Де ні кину оком,
Розьляглись пасьтівні руські
И поля широко.
«Навіть Чорне Море, Ляше,
Всюди Руським звецьця…
Чи й воно ж обом нам наше?
Як тобі здаецьця?
- ↑ Напечатано поправніщ ис «Хуторноі Поэзіи».