Цю сторінку схвалено
Другий поэт иде в долину до криниці —
Відерцем зачерпнуть погожоі водиці,
И про віночок сьвій, про любощі, сьпівае, —
Мов з раю сьпів ёго до серьця долітае.
А трейтій думами сягае аж за море,
Сьпівае про войну, про всёгосьвітьнє горе…
Душа ёго кипить, рокочуть грізно струни,
И сиплють на земних богів своі перуни.
—o—