Сторінка:Куліш Олелькович Панько. Дзьвін. Староруські думи й сьпіви (1893).pdf/219

Другий поэт иде в долину до криниці —
Відерцем зачерпнуть погожоі водиці,
И про віночок сьвій, про любощі, сьпівае, —
Мов з раю сьпів ёго до серьця долітае.

 

---

 

А трейтій думами сягае аж за море,

Сьпівае про войну, про всёгосьвітьнє горе…
Душа ёго кипить, рокочуть грізно струни,
И сиплють на земних богів своі перуни.

—o—