Цю сторінку схвалено
XXIV.
ЩИГЛИК.
В крамній коморі Щиглик щебетав
Своі щиглячі пісеньки любенько,
Про нёго ввесь базар казав,
Що так сьпівае тількі соловейко.
Скрутився Щиглик мій,
И в клітоцьці своій
Робив себе царем сьпіваньня.
Ніхто ж того с сьпівочих птиць не знав,
Ніхто в високім хорі не чував
Мизерноі пташини щебетаньня.
***
Химерний Щиглику! коли тобіБазарний люд воздав хвалу не по заслузі,
Дак се тебе твоі базарьні друзі
Вимірували по самих собі.
