Сторінка:Куліш Пантелеймон. Листи с хутора. Про городи й села. 1861.pdf/20

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
 

Написа́въ я пе́рвий свій листъ та й схамену́вся: що́ жъ, якъ хто за городи́ усту́питця, що й безъ нихъ на сві́ті не мо́жна, — що тоді я вамъ одвітува́тиму? Спра́вді, якъ-би́ городи́ не захисти́ли сілъ и хуторівъ, то я́къ би хуторі й се́ла стоя́ли? Спаси́бі імъ за се, що вони́ селя́намъ и хуторя́намъ за́хистъ дава́ли, якъ ище́ всю́ди було́ пу́сто й ди́ко. Шко́да тілько, що ду́же до́рого зъ насъ за сю послу́гу бра́ли; бо, одбива́ючи одъ насъ ворогівъ на́шихъ, не съ ко́го, якъ изъ насъ же, вони́ ору́жний людъ набіра́ли, не съ ко́го, якъ изъ насъ же, ёго́ харчува́ли, не на ко́го, якъ на насъ же, посто́емъ ёго́ напуска́ли.

Розбери́ лишъ, розу́мний чоловіче, поча́токъ городівъ у да́вню давнину́ Німе́цьку й Славя́нську. Що́ воно́ таке́ було́? Хто въ нихъ засівъ и яке́ ли́хо ми одъ нихъ терпіли! Лу́чче бъ воно́ й не сни́лось намъ — таке́ въ насъ ко́ілось, отъ хочъ би́ й за Варя́гівъ. Не де́-