Сторінка:К. Антонович. Права національних меншостей (1923).djvu/14

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Також при обсаджуванню всяких урядів належить узгляднювати національне відношеннє населення держави, так, щоб кожда нація мала спромогу чинної участи і співділання у державному життю.

Справу урядової мови в державі мож так полагодити, що установляючи одну внутрішню мову урядову для державних урядів, приймається зовнішними мовами урядовими, в устних і писемних зносинах, всі мови державних націй.

Та, щоб виминути національну боротьбу при виборах до тіл репрезентаційних, зглядно законодатних і перевести засаду рівноправности всіх горожан на области життя публичного, належить всякі вибори переводити окремо по народностям, так, що кожда народність вибирає окремо своїх заступників у пропорціональнім відношенню до загального числа населення держави.

Такими способами всі горожане стануть дійсно рівноправними у своїй державі і без ріжниці націй, та не будуть потребувати ніякої міжнародньої охорони перед винищуваннєм їх зі сторони другої нації. Їх охороною буде своє державне право, а не поміч інституцій, що стоять поза їх державою, та випрошують помилуваннє для горожан невдоволених і переслідуваних у своїй державі.

Отсе останнє не допроваджує до бажаної мети, але ще більше заострює домашню боротьбу