Остання світова війна принесла між иншим два приципи міжнароднього права: право національного самовизначення для національних більшостей і права охорони національних меншостей. На підставі сих принципів мали управильнитись національні відносини між народами Европи. Але як права національного самовизначення не примінили побідні держави антанти послідовно і справедливо для всіх націй, так право охорони національних меншостей, подиктоване побідниками, нікого не вдоволило і вдоволити не може.
Тому хочу до сеї проблєми докинути деякі помічення, беручи за підставу відносні постанови Сен-Жерменського мирового договору, подиктовані Австрії, а відтак стереотипно повторені в наступаючих договорах.
Охорона меншостей, приписана мировим договором в Сен-Жермен з 10. вересня 1919.
Австрія зобовязалася всім своїм мешканцям без ріжниці походження (уродження), нації, мови, раси або релігій, дати повну охорону життя і свободи, та всі мешканці Австрії ма-
