Сторінка:К. Маркс і Ф. Енґельс. Комунїстичний манїфест (1917).djvu/20

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
— 22 —

пролєтарізація, оскільки вони боронять будучі свої інтереси, а не інтереси сучасні, оскільки вони покидають свій власний погляд, щоб стати на погляд пролєтаріяту.

Босяцтво — цей продукт пасівного зледащіння найнищих шарів старого суспільства, розворушене революцією пролєтаріяту, подекуди захоплюєть ся рухом, але все його життєве становище дає спроможність легко його підкупити до реакційних каверз.

В умовах життя прелєтаріяту немає й слїду од життєвих умов старого суспільства. Пролєтар не має власности; його відношенє до жінки і дитини не має нїчого спільного з буржуазними родинними відносинами; сучасна промислова праця, сучасне ярмо капіталу, що однаково гнітить робітника і в Анґлії, і у Франції, однаково і в Америцї, і в Нїмеччинї, — позбавило його всякого національного характеру. Закони, мораль, релїґія, — все це для його лиш буржуазні забобони, за якими криють ся буржуазні інтереси.

Усї попередні кляси, здобуваючи для себе владу, силкувались запевнити своє, вже здобуте, житєве становище, тим що підгортали під умови найкращого визиску, все суспільство. Пролєтарі-ж можуть заволодїти продукційніши силами суспільства, лишень тодї коли вони знищать свій власний, а разом з тим і весь дотеперішнїй взагалї спосіб