Таким робом, що до практики комунїсти — це найрішуча, раз-у-раз поступаюча далї частина робітничих партій всїх країн, що-ж до теорії, то перед рештою пролєтарської масси вони мають перевагу у тім, що розуміють умови, хід і загальні наслїдки пролєтарського руху.
Комунїсти мають ту саму найблизчу мету, що й иньші пролєтарські партії, а саме оберненнє пролєтаріяту в клясу, знищеннє панування буржуазії, здобуттє пролєтаріятом полїтичної влади.
Теоретичні пункти комунїстів анї трішки не спірають ся на ідеї і прінціпи, знайдені або відкриті тим чи иньшим сьвітовим реформатором.
Вони виявляють з себе лиш вираз в загальних рисах дійсних відносин істнуючої клясової боротьби, лиш загальний вираз історичного руху, що відбуваєть ся на наших очах. Змаганнє до знесення до теперішних відносин власности не є характерною прикметою комунїзму.
Всї відносини власности підлягали постійним історичним замінам і одмінам.
Наприклад французька революція знесла февдальну власність на користь власности буржуазної.
Що вже визначає коммунїзм, дак се не знесенє власности взагалї, але знесенє власности буржуазної.
А сучасна буржуазна пріватна власність це є
