Сторінка:К. Маркс і Ф. Енґельс. Комунїстичний манїфест (1917).djvu/6

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
— 8 —

мореплавству і сухопутним зносинам. Це, з свого боку, вплинуло на розширенє промисловости, і помірно з тим, як розширювались промисел, торговля, мореплавство, желїзницї, — помірно з тим розвивала ся і буржуазія, збільшуючи свої капітали і випираючи назад всї кляси, які зістали ся од середнїх віків.

Отож ми бачимо, що сучасна буржуазія сама є продуктом довгого розвитку, цїлої низки перетворень в засобах продукції і зносин.

Кожен з цих кроків розвитку бужуазії супроводив ся відповідним полїтичним поступом. Пригноблений стан за часів пануваня февдалів; узброєна і самопорядковуюча ассоціяція в комунї[1]; тут — незалежна мійська республика, там — третій оподаткований стан монархії; далї в часи мануфактури, в станових або абсолютних монархіях — сила паралзуюча дворянство; головна підвалина великих монархій взагалї — вона, буржуазія, завоювала нарештї виключну полїтичну владу в сучасних констітуційних державах, з того часу, як зявила ся сучасна велика промисловість і сьвітовий ринок.

  1. Так італійські і французькі міщане називали свою мійську громаду, відкупивши або забравши силоміць у своїх февдальних панів перші права самопорядкування.