Сторінка:ЛЯ. I. М. Йогансен. Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альцести у Слобожанську Швейцарію. 1928.pdf/5

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Це „куасс“ (kwass)!

„Я хочу попробувати цей „куасс“, сказала Альцеста. „Люба моя“ почав був Леонардо, але доктор Леонардо, хоч і подорожувавши довгі роки з Альцестою, ще не мав щастя любити її остаточно і повно, а тому він допоміг Альцесті зійти з приступців лінійки і підвів її до ятки.

Елегантною ручкою, затягнутою в лайкову рукавичку, Альцеста взяла шклянку, але негайно поставила її назад.

„Ти могла б сміливо пити, о Альцесто“, сказав Леонардо. „Сифіліс найбільше поширений у селах над річкою Уди, селах великоруських, де немає ні одного, хто не був би хворий. Ці старовинні оселі, старіші від усіх українських осадів, були основою для військових селищ державного експериментатора Аракчеєва. Він не мав повного успіху в своїх експериментах і виплекав у селищах тільки один бік військової доблести, а саме венеричні хвороби.

Але Зміїв — це відносно недавня колонія західніх українців, і тут сифілісу немає. Отже, ти могла б сміливо пити з цієї шклянки, о Альцесто!“

„Бач яка, щоб її пранці взяли!“ сказала перекупка услід Альцесті, що, мов злякана пташина, пурхнула назад до підводи.

„Чи вас везти до Провалля?“ запитав візник, мужчина на вигляд Ахіллес, а на прізвище Черепаха.

„Дорогий Черепахо“, одповів доктор, одсуваючи портманто. „Я хотів би, щоб ви повезли нас на Бахтин. І це не тому, що Провалля, від якого Зміїв дістав своє легендарне прозвисько, було б нецікаве для нас, бо великий і грізний мусив бути той Змій, що провалив землю і перший з сухих житніх полів глянув на вохку розкіш плавень, плес, заток і колін синього Дінця, а тому, що ми мусимо їхати човном від Бахтина, більше того, ми мусили їхати човном уже в початкові першого розділу цієї книги і в початку другого розділу цієї ж таки книги. Закони