відносно того, що ми зуміємо обійтися своїми силами“ (ibidem, ст. 60).
Ми прохаємо нашого читача вдуматися в суть наведених цитат, відкидаючи ті думки, які наводить сам берестейський мир і які в нашому міркуванню не можуть грати ніякої ролі, бо, підчеркуємо, ходить нам о суть питання.
Для дальшої ілюстрації „єдино-неділимства“ наведемо голос російського комуніста, якому весь час приходилося жити і працювати на Вкраїні. Маємо на увазі брошурку Евгенії Бош п. з. „Национальное правительство и советская власть на Украине“, (Москва, 1919, Книгоиздательство „Коммунист“), виданої під фірмою „Російської Комуністичної Партії („Большевиків)“. Це брошурка просто скандальна. Дивуєшся просто, як вона могла вийти під фірмою російської комуністичної партії. Але що її видано під цею фірмою, це ознака, на скільки думки авторки цій партії не чужі. Авторові приходилось відогравати в комуністичному рухові на Вкраїні і в „будівництві“ укр. радянської державности чималу ролю. І ціллю цеї брошури є: „на основании старого опыта и оценки настоящего нам необходимо выработать формы новой, не менее решительной борьбы, и, если моя брошюрка хотя не много поможет нашим товарищам в этой работе, я буду
