Сторінка:Ленкевич І. Книжиця для господарства (1788).pdf/14

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
ЛѢКА҆́РСТВА
Длѧ Ко́ней
НА҆́ НОСА҆́ТИ҆́ЗНꙊ҆.

То́й ко́нь называ́етсѧ носа́тымъ, кото́рый го́ловꙋ похили́вши смꙋ́тно стои́тъ, з̾ но́здрей тече́тъ слю́зъ бѣ́лый въ пере́дъ, по то́мъ зеле́ный и҆ смердѧ́чїй, а҆ по то́мъ штꙋ́ками па́даетъ. Но́ги є҆мꙋ̀ не слꙋ́жатъ, хо́дитъ ꙗ҆́кѡ пѧ́ный, тѧ́жкѡ лѧга́етъ, и҆с̾ трꙋ́дностїю встае́тъ, бо таки́мъ слю́зомъ, ꙗ҆́ки́й з̾ но́здрей теч́етъ, всѣ чло́нки наполне́ны сꙋ́ть.

Когда̀ завча́сꙋ кто̀ постереже́тъ, мо́жна конѧ̀ оу҆лѣчи́ти, даючѝ є҆мꙋ̀ пшены́цю ꙗ҆́рꙋ з̾ коло́сѧмъ варе́нꙋю въ водѣ̀ з̾ дощꙋ̀ и҆лѝ з̾ снѣ́гꙋ за пока́рмъ чрез̾ днѣ̀ де́вѧть и҆ бо́лшей ꙗ҆́къ по-