Сторінка:Ленкевич І. Книжиця для господарства (1788).pdf/20

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
16

запрагтѝ въ тѧжи́ръ, и гна́ти конѧ̀ дабы̀ запотѣ́въ, а҆л̾бо̀ ведѝ є҆гѡ̀ въ во́дꙋ зи́мнꙋю, що́бъ вве́сь занꙋри́всѧ, и҆ держѝ є҆гѡ̀ въ водѣ̀ годи́нꙋ, и҆ за́разъ бѣжѝ на не́мъ що́бъ спотѣ́въ, а҆ спотѣ́вши, не́хъ ро́бить по то́мъ, ꙗ҆́къ спотѣе пꙋстѝ є҆мꙋ̀ кро́вь з̾ ѡ҆бои́хъ но́гъ з̾ дво́хъ жи́лъ, на ка́ждой нозѣ̀, з̾ є҆дно́й стороны̀ є҆сть є҆дна̀ жи́ла, з̾ дрꙋго́й стороны̀ є҆сть дрꙋга̀ жи́ла ѹ҆ ка́ждой ногѝ.

в҃. Ко́нь ꙗ҆́къ ѡ҆хвати́тсѧ жи́томъ, лю́бь ꙗ҆коюко́лвекъ пашне́ю, ма́етъ за́разъ на но́сѣ, ꙗ҆́къ бы трѝ жи́лки напѧ́тїи знач́нїи, в сре́дной глѧдѝ ма́цаючи ґꙋлкы̀, кото́рꙋю переколѝ пꙋща́дломъ, неха́й з̾ не́й кро́вь стече́тъ.

НА҆́ Ѡ҆́ХВА҆́ТЪ ВѢТРЕ҆НЫЙ.

а҃. Ѡ҆хватъ вѣ́треный познае́тсѧ