Зі знесенням панщини та дарованям свободи настало нове життя. Нарід відітхнув лекше. Кождий відчував ту свободу. Вона наче в цілій природі розливалась. Тай матеріяльне положення нашого селянина значно поліпшилося. Весь той час, що зуживали на панщину, обертали тепер на краще оброблення свого поля. Весь край неначе зацвів. Де перше в селі було сім до десять плугів, тепер не було майже ні одного господаря, щоби не мав свого одного або й двох плугів.
Та звичайно на сім світі буває так, що в парі з гараздом іде й недоля. Так воно й тепер було. Заледво люди осягнули те, за чим тілько літ тужили, ледви настала свобода, гаразд, а вже показалась нова біда. Панам забракло тепер робітника, а селянам з примноженням худоби та зі збільшенням господарства стало бракувати ліса.
„Оттаке то бачиш щастя на сім світі“ — сказав раз Теофіль до жени. — „Чоловік є вже такої вдачі, що ніколи не вдоволиться одним, все хоче мати що иншого і то якнайбільше. Він клопочеться, молиться, просить Бога щоби дав йому се або те, а коли осягне те чого хотів, тоді хоче знова чогось иншого, чогось ліпшого. Тому найліпше бути вдоволеним з того що має і дякувати Богу й за те“.
В жовтні того самого року настала у Відни велика революція, яка теж і Галичанам далася добре в знаття. Угри збунтувалися проти мо-
