Цю сторінку схвалено
— 76 —
„Тепер що буде те й буде… Будемо ратуватися доки зможемо. Господь Бог не опустить нас“ — сказав.
Кругом нічого не було чути, лише дикий шум розгуканої води та голосну молитву двоїх людий на стриху. Нараз в хаті щось загреміло. Здавалося, неначе ціла хата перевернулася. Від гойдання хати завалився комин.
Дівчину держав Теофіль на руках, хлопець тулився коло мами, що кріпко держалась Теофіля. Видавалося, неначе хата переверталась на бік і потопала в воді. Сама тоді вода перший раз піднесла хату і вона стала поволеньки колисатися на воді. Чути було як пес скавулів пливаючи по воді. Бідний пес також пробував ратуватися. Підплив якось під стіну, і по
