Оксана. Я тебѣ навчу! (Залягається сміхом, що згодом, переходить в кашель. Степан трівожно кидається до неі). |
Степанів садок. Будинок виходить в нього задньою стіною. Видко кратчасті вікна терема і піддашок із сходами. Збоку в садку зроблена повіточка садова, вся в зелені та в квітках; у повітці приладновано великий турецький ослін з подушками.
З терема по сходах надвірних помалу спускаються Мати і Оксана. Оксану ведуть попід руки дві служниці-„сѣнныя дѣвушки“. Оксана у простій широкій хатній сукні, без кички, голова зав'язана на український лад шовковою хусткою. Оксана хвора, очі позападали, але дуже блищать, на щоках хворий рум'янець.
Мати (пройшовши вперед до повітки, показує дівчатам на ослін). |