Християн-купець. Казав ти, жінка любить чистоту,
А в хаті бруд. Приходь до мого краму,
Я мила дам без грошей, певнопан ваш
Вам жалує його.
Неофіт-раб. (з ледве скритою насмішкою).
Либонь що так.
Старшій діакон. Ти може часом голодуєш, брате,
Здебільшого погани зле годують
Своіх рабів, то ти приходь до нас
Що-тижня на аґапу у неділю,
(Се в нас такі обіди для убогих),
Там матимеш поживну добру страву
Для тіла і для духа. Бо часами,
Як покинчиться вже трапеза вбогих,
Приходять і епископ та найстарші
Христової зажити крови й тіла,
Подати нам науку благочестя,
Умити ноги браттям. Ти приходь
На дворище до мене. Я Олійник,
Агатофілом звуся, коло Термів
Моя оселя. Всяк тобі покаже,
Де мешкає „отой дивак багач,
Що любить годувати всю голоту“
Се так про мене гомонять погани.
Неофіт-раб.
(нічого не відповідає діаконові і стоїть який час мовчки, вхопившись за голову).
До чого я дожився! Лихо тяжке!
Жебрущим дідом замолоду став!…
Кого мені клясти? Чи свого батька,
Що за довги продав мене в неволю?
Чи ті довги, чи того багача,
