Сторінка:Леся Українка. Бояриня (1918).pdf/68

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 16 —

Неофіт-раб Коли ж та помста?
Епіскоп Хто збагнути може
Шляхи Господні?
Неофіт-раб Може аж тоді,
Як царство Боже стане по всім
світі,
Коли Христос на землю вдруге
прийде?
Епіскоп Тоді напевне буде Божій суд.
Неофіт-раб А потім що?
Епіскоп Одна отара буде,
0диний пастирь.
Неофіт-раб А при нім не буде
Помішників, намістників Господніх!
Ніяких тих начальників над нами?
І вже тоді не будуть більше люде
У думці вільні, а в житті раби?
Епіскоп Не знаю, свого слова нам не дано
Від Господа Христа й його посланців.
Неофіт-раб Отак?., промене ж, хай воно й ніколи
Те царство Боже не приходить!
Старший-раб з невимовним жахом)
Рятуй нас від гріха! Що він говорить?
(ся громада, християнська гомонить; окремих слів
не чутно, але гамір, як хвиля росте, наповняє крип­
ту і луною розкочується по темних переходах
катакомб)

Епіскоп (підіймає руку в гору. Дуж им голосом).
Мир, браття вам! (до Неофіта-раба) Покайся, :нечестивий,
Візьми назад слова ті необачні,