Вийшли тут наперед війська
Військові співцї славутні,
Всї вони були при зброї,
А в руках тримали лютнї.
З них один промовив: „Браття!
Часу маєте доволї,
Щоб Бертольда покарати,
Він же й так у вашій волї.
„Ми б хотїли тут в сїй справі
Скілька слів до вас сказати,
Та співцям співати личить,
Отже ми почнем співати“.
Тут один із них тихенько
Струни срібнії торкає,
Усьміхаєть ся лукаво
І такої починає:
„Був собі одважний лицар,
Нам його згадать до речі,
Він робив походи довгі —
Від порога та до печі.
„Він своїм язиком довгим
Руйнував ворожі міста…
Чули ви його розповідь:
„Я один, а їх аж триста!
„Ну, та сей одважний лицарь
Якось вибрав ся до бою,
І вернув живий, здоровий:
Талїсман він мав з собою.
„Я гадаю, талїсман сей
Кожен з вас тут знать готовий?
Се було речення мудре:
Утїкай, поки здоровий!“
