Сторінка:Леся Українка – Думи і мрії. Поезиї (1899).pdf/38

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



На ранок узброєне військо було;
Кому ж не дістало ся зброї,
Тому не забракло сокири, коси,
Та в грудях одваги міцної.

Те військо не мало ясних корогов,
Нї панцирів срібних коштовних,
На простих селянських щитах не було
Девізів гучних красномовних.

У цїлого війська девіз був один:
„За волю, за рідну країну!“
Хоч слів тих нїхто на щитї не носив,
Та в серцї носив до загину.

І так вони вийшли напротив панів,
Роберт їх провадив до бою;
Нї одного лицаря окрім його
Не мали Шотландцї з собою.

Шотландське лицарство усе перейшло
Служити в англійському війську,
Пішло боронити мечем і щитом
Корону і владу англійську.

В нещасну годину шотландський народ
Кував свою ясную зброю:
У першому бою розбиті були,
Багато лягло головою.

У друге зійшли ся — недоле тяжка!
Знов військо шотландське розбите.
Ударили в третє — знов поле кругом
Все трупом шотландським укрите.

Міцна була сила потужних панів
І ва́таги мудрі знайшли ся,
Нї в гори завести, нї в нетри загнать
Обачні пани не дали ся.