Тодї з громади виступа
Роберт і промовляє:
„Отак тепер шотландський люд
Англійцям об'являє:
„Наш край віддавна вільним був,
Таким по вік він буде;
Ви бачили, як прав своїх
Боронять наші люде.
„Збіра хай в Англії Едвард
Податки й десятини,
А всяк Шотландець вільний пан
Своєї батьківщини.
„Селянам нашим байдуже
Про ласку й надгороди,
Вони не підуть з королем
За лицарством в походи.
„Тепер я вашу зброю всю
У закладї лишаю,
А вас до дому відпущу
По братньому звичаю.
„Ідїть, Едвардові скажіть,
Як чули, по сїй мові.
Коли не згодить ся на мир, —
Ми знов у бій готові.“
Англійцї мовчки одійшли
Без корогов, без зброї;
Без радощів пішли вони
Геть до землї рідної.
І як в долину вже зійшли,
Оглянулись на гору,
Роберта вглядїли вони
Серед сїльського збору.