Цю сторінку схвалено
|
|
3.
Горить моє серце, його запалила
Горячая іскра палкого жалю.
Чому ж я не плачу? Рясними сльозами
Чому я страшного вогню не заллю?
Душа моя плаче, душа моя рветь ся
Та сльози не ринуть потоком буйним,
Менї до очей не доходять ті сльози,
Бо сушить їх туга вогнем запальним.
Хотїла б я вийти у чистеє поле,
Припасти лицем до сирої землї
І так заридати, щоб зорі почули,
Щоб люде вжахнулись на сльози мої.
4.
Знов весна і знов надїї
В серцї хворім оживають,
Знов мене колишуть мрії,
Сни про щастя навівають.
Весна красна! любі мрії!
Сни мої щасливі!
Я люблю вас, хоч і знаю,
Що ви всї зрадливі…
