Сторінка:Леся Українка – Думи і мрії. Поезиї (1899).pdf/7

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ДАВНЯ КАЗКА.
 

 

Можеб хто послухав казки?
Ось послухайте, панове!
Тілько вибачте ласкаво,
Що не все в нїй буде нове.

Та чого там, люде добрі,
За новинками впадати?
Може часом не завадить
І давнїйше пригадати.

Хто нам може розповісти
Щось таке цїлком новеє,
Щоб нїхто з нас не відмовив:
„Ет, вже ми чували сеє!“

Тож, коли хто з вас цїкавий,
Сядь і слухай давню казку,
А менї, коли не лаврів,
То хоч бубликів дай вязку.