у озерах царський перстень із печаткою, що лежить там коло тисячі год. Вона надіне мені той перстень на палець і стану я царем.
Мати пірнула в море і веліла слугам своїм, прекрасним мелюзинам наказати русалкам, щоб вони нагнали через ріки в озера всякої риби, щоб пошукати царський перстень з печаткою. Хоч і довго всі шукали, а таки знайшли десь у намулі, принесли морській цариці., а та віддала синові.
Вертаються він із перстенем.
Цариця, як тільки глянула, так і пізнала його. Зраділа так, що аж засміялася від щастя. Потім наділа йому на палець і сказала:
— Будь же тут царем!
Сама ж в мент один розсипалася дрібним порохом й улетіла за обрій чорною хмарою.
Найменший брат пішов лісом темним. Іде й бачить: стоїть царський палац, а проти його стремлять на палях триста голов. Це його не злякало. Іде в середину, а там його зустрічає прекрасна царівна й питає:
— По волі, чи по неволі?
