Каже їй:
— По волі.
— Коли так, то слухай, що казатиму: Давно, давно, хоч не скоро ще й буде тисячу років, як покохав мене страшний, нікчемний дід, ухопив мене з мого царства й заніс сюди в ліси темні. Тут мучить мене, не дає спокою ні в день, ні в ночі. Нічим його вбити не можно, бо смерть свою запакував у яйці, яке сховав у глибоку криницю за морем, за океаном. Коли за три дні принесеш мені яйце, тоді я визволюся від свого мучителя, а ти станеш тут царем. Як же ні — твоя голова буде на палі триста перша.
Пішов царевич до моря, став кликати матір. Вона почула голос свого сина й виринула з моря.
Каже їй син:
— Зустрів я, мамо, прекрасну царицю й коли її визволю від мучителя, то візьму за дружину. Для цього треба добути мені яйце з криниці, що за морем, за океаном.
Пірнула мати в море, дала наказ мелюзинам, а ці звеліли русалкам принести яйце з колодязя, що за морем, за океаном.
