Попливли русалки річками й там угледіли стару качку з малими качатами. Похапали всіх малих, а стара й просить:
— Не губіть моїх діток, а краще скажіть, чого Вам треба.
— Вернемо тобі діти, як ти принесеш нам яйце з криниці, що за морем, за океаном.
Полетіла качка. Довго її не було, а все ж принесла яйце. Мати дала його синові, а той поніс цариці.
Тут саме прилетів і мучитель. Вона підняла в гору те яйце й показала йому. Він остовпів… Одразу спав із лиця і стояв як присуджений на смерть. Цариця ж злісно сміялася, держала яйце високо перед ним, неначе хотіла роздавити, потім ударила ним об землю… З розбитого яйця вилетіла мала пташина, злісно запищала, упялася гострими кігтями мучителеві в карк і потягла його на той світ…
У той же мент і цариця зникла, — розлетілася чорним порохом.
Почав менший брат царювати між цим лісовим народом. Обїхав усе царство,. усе оглянув і малим здалося йому й убогим його царство й тісно стало йому тут жити. Жадоба, що панує на землі,
