Сторінка:Липинський В. Україна на переломі 1657-1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII – ім столітті (1954).djvu/231

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Гетьмана вже стала одбиватись на подіях і в дій вемлі, тільки-що до збудованої ним держави козацької прилученій. Війська польські, які перед. тим очистили були пинський повіт, тепер, використовуючи внутрішнє замішання, що після смерти Гетьмана настало, знов почали наступати під проводом литовського гетьмана Сапіги на Пинськ.

При наступаючих військах польських вертали та починали знов енергійно ворушитись, притихші було перед тим, вороги українського Війська Запорожського та сторонники польської Річпосполитої, по більшій части державці-орепдатори пинських королівських маєтків. І коли місцева шляхта, зібрана на соймику, в присутности гетьманського намістника Груші радила в Пинську, то 27 Серпня, під прикриттям польських військових відділів, зібрався другий соймик „в королівськім селі Пуларановичах“. Цей опозиційний соймик післав було зразу своїх представників до Груші, „питаючи з чим він приїхав“, а потім, довідавшись про невелику кількість козацкої залоги, увесь перенісся 4 Вересня (Септембра) до Пииська. Там була вислана від нього до Груші, що саме тоді занедужав і лежав у ліжку, нова делегація, яка прохала подати на письмі пункти, „чоро жадає Військо Запорожське від пинського повіту“.

Одержавши відповідь, що Військо Запорожське жадає присяги на вірність Гетьману, знесеня унії і щоби шляхга пинська „орду татарську Війську Запорожському зносити допомогала“, опозиціоністи пристати на ці жадання не хотіли. Вони знали, що до Пинська наближається зі значними військовими силами Сапіга. Груша зі своєю невеликою козацькою залогою і з місцевою шляхтою, що по стороні Війська Запорожського стояла, мусів Пинськ покинути і відступити. 275) [1]

Але ця евакуація пинського повіту козацькими військами трівала не довго. В Жовтні (Октобрі) зібрався Великий Сойм (Рада) Війська Запорожського в Корсуні, який тогочасні історики польські „Конвокацією цілої Руси“ називають. Цей сойм укріпив на деякий час становище нового Гетьмана Виговського внутрі краю і, довівши до кінця справу союзу зі Швецією, поправив захитане було смертю Богдана Хмельницького міжнародне положена Війська Запорожського.

Вже в Грудні (Децембрі) на місце Груші в пинський повіт був посланий з сильним козацьким військом Костянтин Виговський, який од свого брата Гетьмана одержав титул „Полковника Пинського і Туровського“. Одночасно почалась завзята дипльоматична боротьба

  1. Оповідання про ці події зі слів їх самовидця збереглись в рукописі Арх. Чартор. сdх 2105, f. 75.