Сторінка:Липинський В. Україна на переломі 1657-1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII – ім столітті (1954).djvu/33

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


флікту була усунена обома сторонами за допомогою недоговорених дипломатичних обіцянок, а на реальне фактичне зменшеня своєї „держави“, своєї власти, Гетьман не пристав ніколи. За його життя не було на Україні ані одного воєводи московського там, де-б сам Хмельницький того не забажав; за його життя Царь не дістав ні одного гроша дані з України; а в що потім обернулась на ділі царська протекція — про це йде мова далі. Одним словом — творець Переяславської Умови не був творцем Переяславської Лєґенди…

Коли одначе, не вважаючи на всі ці зразу-ж розєднуючі непорозуміння, Хмельницький Переяславську Умову заключив і царську протекцію прийняв, то — крім конечного в його безвихіднім становищі мілітарного союзу — були для цього инші, далеко глибші й важніщі соціяльні та політичні причини. Не можна ніколи забувати факту, що все тодішнє українське суспільство було вже дуже сильно Польщею засимільоване і з Польщею міцно всім укладом свого життя звязане. Крім того, ця його найбільше монархічна частина, що повстання підняла й вела, для „маєстату королівського“ мала глибокий законний пієтизм, котрий кидався у вічи всім сучасникам і котрий вона на ділі не раз підчас першої доби авгономізму, з великою шкодою для України, доказала. І тому творець незалежної від Польщи держави мусів знайти таку — сучасним правнодержавним поняттям відповідаючу форму розриву з Польщею, котра-б своєю леґальностю могла отой глибокий український леґітимізм супроти Польської Річипосполитої знищити. Союз з нехристіянським монархом — турецьким Султаном — того очевидно зробити не міг. Звільненя України від присяги польському Королеви на тій підставі, що Король порушив заприсяжнені ним права православного „Руського“ народу в Річипосполитій — звільненя, яке в Переяславі проголошував Україні „одновірний“, а Королеви польському, яко помазанник Божий, рівний Царь московський — це була та лєґальна форма відділеня України від Польщи, котра робила для Гетьмана Хмельницького і для тодішніх будівничих Української Держави Переяславську Умову необхідною.

Другою такою-ж многоважною стороною Переяславської Умови була її явність і офіціяльність. Гетьман сам домагається від Царя негайної присилки до Київа царського воєводи тому, „щоб усі сусідні володарі знали про їх підданство під високу руку Царського Величества“. Перекладаючи цю дипльоматичну фразу на мову сучасної полі-