Сторінка:Липинський В. Україна на переломі 1657-1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII – ім столітті (1954).djvu/87

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

За шляхтою „руською“ появляется очевидно на Україні і шляхта польська. Гетьман, не бажаючи розривати миру з Річипосполитою, мусить видати наприклад такий універсал до полку білоцерківського, щоб „ніякої кривди як руській шляхті так і Ляхам, котрі під час теперішній у краях наших знаходяться, не чинити“. Мало того. За шляхтою польською появляються й польські маґнати. Сам князь Ярема Вишневецький, найбільший ворог України, присилає тепер до Богдана Хмельницького своїх послів. В перших часах він звертається до Гетьмана „приязно і з атенціею“ і, прохаючи повернути йому його „городи“, обіцюэ послати в ті городи „урядників християн, а не Ляхів“. Але згодом, в міру заспокоєня України і зміцненя державної влади Річипосполитої, претенсії польські ростуть. „Октября 13 дня (1650 р.) — доносять свому урядові московські аґенги — у Гетмана въ Чигиринҍ были Ляхи: панъ Шподъ съ товарищи, слуги князя Вишневецкого, да староста Лубенской панъ Нагорецкой да Бедлинской (призвища всі звичаєм московським перекручені), да многіе Поляки слуги Потоцкого, и Адама Киселя и Конецпольского, да Бориско Грязной. А всҍ бьютъ челом Гетману о листахъ, чтобъ имъ датъ листы, чтобь имъ въ городахъ и въ селҍхъ слушали мужики. И Гетманъ имъ велҍлъ дать листы: опричь казаковъ велҍлъ мужикамъ слушать.“ Не хоче признавати якихось особливих прав на Україні для шляхти православної й відомий маґнат Микола Потоцький. „Способом п. воєводи київського (Кисіля) для одібрання своїх інтрат (доходів) поступити я надумав — пише він у тім самім часі до Гетьмана. — Він мав козаків від В. М. Пана йому присланих, при котрих в свїх маєтках інтрати збірав, отже прошу В. М. Пана, абись В. М. Пан і моїм урядникам, котрих я післав до Ніжина для відібрання інтрат, прислав козаків, наказавши їм, щоб вони мені в тій послузі були прихильні...“67 [1])

І все це робиться очевидно під знаком польскої держави. Як польський комісар, сидить тепер у Київі Адам Кисіль; як на польську шляхту, дивиться на найбільше православних і найбільше національно свідомих українських панів уся „чернь“ українська — „чернь“, що Гетьмана й козаччину тепер проклинає, бо її ошукано, бо проти панів піднявши, назад її під владу ціх панів, під владу польську віддано...

Але головне завдання Річипосполитої: встановленя на Україні прав реліґії католицької (тоб-то реставрація панування польського) і

  1. Універсал до полку Білоцерківського в Арх. Чартор. cdx 144 N. 184. Про послів маґнацьких: статейный список Неронова (Акты Юж. и Зап. Рос. VIII, ст. 316) і стат. сп. Унковскаго (ibid. ст. 345). Порівняй також реляцію послів Єрон. Радзієвського до Гетьмана, що були в Чигрині в Січні 1651 р.: „Ein Diener des Fürsten Wisniowetzkj, Naretzki genandt, hat den Zinss in der Ukraina eingenommen; die Cosaken wollen solches nicht leiden, halten alle nacht deshalben wache“ (Арх. Юго-Зап. Рос. ч. ІІІ, т. VI, ст. 47). Лист Вишневецького до Гетьмана з запевненям „приязні“ так, jako przodkowie moi zawsze przychylni Wojsku Zaporowskiemu bywali і onemu slawy wielkiej nabycia dopomagali“ в Арх. Чартор. cdx 144, f. 21. Лист М. Потоцького, ibid. N. 185.