кляс і був би довів до суспільної гармонії між собою і своїм підданим селянином…
В кінцї переходимо до Лїбкнехта.
В статї „Відбудованє Польщі“ виказує він, що Росія у своїй заграничній полїтиці переводить консеквентно в житє апокріфічний „тестамент Петра Великого“, по якому повинна вона стреміти до панованя над сьвітом. Аби до сего недопустити, „Европа повинна повалити Росію на всїх точках. Але аби влучити Росію в саме серце, на те є тільки один спосіб: відбудованє Польщі. Відбудованє Польщі, се жаданє, що до якого інтереси правительств і народів згідні з собою. Полїтика домагаєть ся незалежної Польщі, а демократія жадає її в імя справедливости і свободи“[1].
Статї в публїкації „Czy Europa ma skozaczeć?“ відносять ся до російсько-турецької війни і тому не будемо слїдити за їх змістом, тільки для характеристики поглядів Лїбкнехта на відбудованє Польщі наведемо кілька уривків про ту справу.
„Відбудованє Польщі й удержанє Турції, се клич нїмецької демократії, відколи в Нїмеччинї повстала демократія, яка інтересуєть ся загально-европейською полїтикою. І є се клич не тільки нїмецької демократії, але демократії всїх цівілїзованих країв“, словом кождого, „хто хоче запобігти змосковщеню Европи“[2].
„Польська квестія на деннім порядку і се може найважнїйший полїтичний випадок нинїшної доби. Обговорювано її під натиском обставин як у нїмецькім парляментї, так і в австрійській державній радї, і в нїмецькім парляментї в імя людськости, наших національних інтересів і міжнародньої справедливости зажадано відбудованя Польщі“[3].
„Свобідна західна Европа проголосить відбудованє Польщі, свободу всїх народів, угнетених російським царатом. Перед 10 роками, на робітницькім конґресї в Нірнберзї, порушив я ту справу. Підчас дискусії про систему постійних армій сказав я:
„Один з попереднїх бесїдників підпирав загальне розброєнє. Я також його прихильник. Але се може настати тільки тодї,
