Перейти до вмісту

Сторінка:Лозинський М. Маркс-Енґельс-Лїбкнехт про відбудованє Польщі (1906).pdf/14

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Стільки Лїбкнехт про саму справу відбудованя Польщі. Але в його статях є ще й иньші характеристичні моменти, які хоч не належать безпосередно до відбудованя Польщі, то все таки кидають сьвітло на його становище в тій справі.

І так характеристичне для нього те тенденційне роздїлюванє сьвітла й тїни між Польщу й Росію, по якому „Польща практикувала від давна як найширшу релїґійну толєранцію“[1]; по якому „нинїшня турецька цівілїзація зовсїм дорівнує цівілїзації Росіян“[2]; по якому й „молода (т. є. соціяльно-революційна Росія“ держить ся „тестаменту Петра Великого“[3]; по якому в кінцї, говорячи про туманенє европейської публичної опінії що-до російських справ підкупленими чужоземцями, кидаєть ся таку голословну інсінуацію на російських політичних еміґрантів: „Нинї Росія потребує до таких услуг не тільки чужоземців. Російські еміґранти, нїби полїтичні, можуть їх також сповнювати, бо-ж тепер ходить про те, аби туманити що до Росії европейську демократію“[4].

Що називати Нестора російським хронїстом, а Олега й його дружину Росіянами і вязати староруські походи на Грецію з теперішніми аспіраціями урядової Росії на Царгород[5], се іґноранція в річах, про які говорить ся, — се ще найменьше.

Цїкавійше те, що Лїбкнехт, лїдер інтернаціональної соціяльної демократії, є супротив Словянщини великим нїмецьким патріотом і обжаловує Бісмарка за те, що побіда Прусії над Австрією і викиненє Австрії з Нїмеччини було для Росії „зломанєм кольосальної тами, якою ґерманський сьвіт відгородив ся перед Славянщиною від моря Північного до Адрійського“[6], що полїтика Бісмарка „полишає спокійно Австрію повени, затопленю Славянщиною“[7] — і т. д.

В кінцї не без інтересу буде сьвідоцтво Лїбкнехта про польонїзаційну полїтику Австрії: „На часї пригадати, що австрійське правительство підчас кримської війни заявило Анґлїчанам і Французам готовість увільненя Галичини і співдїланя в відбудованю Польщі, бо се єдиний спосіб увільнити Европу, головно-ж Австрію, від російської змори“[8].

 
  1. Czy Europa ma skozaczeć? стор. 31, писано 1897 р.
  2. Ibidem, стор. 38 писано 1876 р.
  3. Odbudowanie Polski, стор. 105—106.
  4. Ibidem, стор. 124.
  5. Czy Europa ma skozaczeć? стор. 47, писано 1877 р.
  6. Ibidem, стор. 51, писано 1877 р.
  7. Ibidem, стор. 73. писано 1877 р.
  8. Ibidem, стор. 66, написано 1877 р.