Стільки Лїбкнехт про саму справу відбудованя Польщі. Але в його статях є ще й иньші характеристичні моменти, які хоч не належать безпосередно до відбудованя Польщі, то все таки кидають сьвітло на його становище в тій справі.
І так характеристичне для нього те тенденційне роздїлюванє сьвітла й тїни між Польщу й Росію, по якому „Польща практикувала від давна як найширшу релїґійну толєранцію“[1]; по якому „нинїшня турецька цівілїзація зовсїм дорівнує цівілїзації Росіян“[2]; по якому й „молода (т. є. соціяльно-революційна Росія“ держить ся „тестаменту Петра Великого“[3]; по якому в кінцї, говорячи про туманенє европейської публичної опінії що-до російських справ підкупленими чужоземцями, кидаєть ся таку голословну інсінуацію на російських політичних еміґрантів: „Нинї Росія потребує до таких услуг не тільки чужоземців. Російські еміґранти, нїби полїтичні, можуть їх також сповнювати, бо-ж тепер ходить про те, аби туманити що до Росії европейську демократію“[4].
Що називати Нестора російським хронїстом, а Олега й його дружину Росіянами і вязати староруські походи на Грецію з теперішніми аспіраціями урядової Росії на Царгород[5], се іґноранція в річах, про які говорить ся, — се ще найменьше.
Цїкавійше те, що Лїбкнехт, лїдер інтернаціональної соціяльної демократії, є супротив Словянщини великим нїмецьким патріотом і обжаловує Бісмарка за те, що побіда Прусії над Австрією і викиненє Австрії з Нїмеччини було для Росії „зломанєм кольосальної тами, якою ґерманський сьвіт відгородив ся перед Славянщиною від моря Північного до Адрійського“[6], що полїтика Бісмарка „полишає спокійно Австрію повени, затопленю Славянщиною“[7] — і т. д.
В кінцї не без інтересу буде сьвідоцтво Лїбкнехта про польонїзаційну полїтику Австрії: „На часї пригадати, що австрійське правительство підчас кримської війни заявило Анґлїчанам і Французам готовість увільненя Галичини і співдїланя в відбудованю Польщі, бо се єдиний спосіб увільнити Европу, головно-ж Австрію, від російської змори“[8].
- ↑ Czy Europa ma skozaczeć? стор. 31, писано 1897 р.
- ↑ Ibidem, стор. 38 писано 1876 р.
- ↑ Odbudowanie Polski, стор. 105—106.
- ↑ Ibidem, стор. 124.
- ↑ Czy Europa ma skozaczeć? стор. 47, писано 1877 р.
- ↑ Ibidem, стор. 51, писано 1877 р.
- ↑ Ibidem, стор. 73. писано 1877 р.
- ↑ Ibidem, стор. 66, написано 1877 р.
