І так конституція 3 мая 1791 р. була наскрізь клєрикальною і шляхотською конституцією, і справдї насуваєть ся питанє, чи Маркс і Енґельс бачили її текст, коли можуть писати — перший, що се була перша проба реформи в дусї аґрарної демократії, а другий (вправдї не пише сам, тільки кольпортує без застережень твердженє польської проклямації з 11 червня 1874 р.), що се було заткненє прапору француської революції над Віслою. У Франції знесенє всякої релїґії, знесенє всїх станових привілєїв, свобода міщанства, визволенє мужиків і надїленє їх землею, в кінцї страченє короля і проголошенє республики, а в Польщі римо-католицька ексклюзивність, затвердженє шляхотських привілєїв, нїщо для міст, нїщо, крім хлополапства, для мужиків, і дїдичний роялїзм, — як радикально, до непізнаня змінив ся, як страшно полиняв той прапор француської революції, заки його занесено з над Сени над Віслу!…
А по при ідеалїзацію Польщі фанатична ненависть до Росії (не до російського правительства, а до народу!), яка вкладає в уста Енґельсови слова, що Росія, се тільки склад великої скількости накрадених річий, а Лїбкнехтови, що майже всї теріторіяльні здобутки Росії зложені з країв, зрабованих Польщі й Турції, як коли-б поза країнами, загарбаними царатом, не було корінної Росії, досить просторої й сильної, аби зажити свобідним, самостійним житєм…
Переходячи до самої справи відбудованя Польщі, зазначимо найперше, що Маркс і Енґельс представляли собі те відбудованє ще в теперішнім, капіталїстичнім устрою, коли у Лїбкнехта за загальними фразами не видко ясно, чи се має бути Польща буржуазійна, чи вже соціялїстична, і швидше можна приняти другу альтернативу.
Усї-ж вони три, і Маркс і Енґельс і Лїбкнехт, мали на думцї відбудованє Польщі в її історичних границях. Маркс і Енґельс говорять се зовсїм виразно, — перший, що Польща мусить мати що найменьше простір із 1772 р., другий, що відбудованє Польщі значить приверненє держави, зложеної що найменьше з чотирох ріжних народностий (т. є. Поляків, Українцїв, Литовцїв і Білорусів). Лїбкнехт не говорить сього вправдї так ясно, але з його мови про те, що теріторіяльні здобутки Росії складають ся майже виключно з країв зрабованих Польщі (а що Польщі зрабовано, те при її відбудованю треба їй, розумієть ся, віддати), і про те, що відбудована Наполєоном Польща обняла би
