міцними раменами Росію з заходу і з полудня (корінна Росія й на заходї й тим більше на півднї не граничить безпосередно з польською, тільки з українською теріторією) не можна зробити иньшого виводу, як лиш жаданє відбудодованя Польщі в її історичних границях.
І не є се несьвідомість річи, що творцї соціяльної демократії заговорили про відбудованє історичної Польщі, засуджуючи тим самим на національно-полїтичну смерть Українцїв, Литовцїв і Білорусів, — хоч у такій справі і у таких людий і несьвідомість не оправданє, — тільки сьвідоме становище соціяльно-демократичних державних централїстів.
Особливо в Енґельса виключений усякий сумнїв що-до його несьвідомости в тій справі. Він спрепарував собі; навіть окрему „теорію“, в якій відріжняє „великі історичні народи“ від „народностий“, велячи останнїм вимирати на користь перших. Ся „теорія“ така дика, така несправедлива, так бє в лице всї понятя про свободу, рівність, справедливість, що шкода тратити багато слів на опрокиненє її. Найлїпше опрокидує її само житє; нинї, 40 лїт. після проголошеня Енґельсом тої „теорії“ ми бачимо, як ті „останки завмерлих словянських народів у Туреччинї, Угорщинї й Нїмеччинї“ всї а всї пробудили ся до національно-культурного і національно-полїтичного житя, поступають що-раз висше в своїм розвитку, а деякі, як пр. поставлені на послїднім місцї Чехи, дорівнюють уже навіть Нїмцям і навіть творять важну національну групу в рядах австрійської і міжнародньої соціяльної демократії.
І справдї гірко закпило собі житє з Енґельса, коли нинї найгорячійшими прихильниками його „теорії“ являють ся всеполяки, такий Студнїцкий і иньші, які голосять прінціп, що „українське племя“ не має такого самого права на національнокультурне і національно-полїтичне істнованє, як „старокультурний польський нарід“, а мусить спольщити ся. Тільки-ж між „основателем наукового соціялїзму“ і всеполяками нїхто не сподївав ся такої схожости…
А одначе між сучасними соціяльними демократами все ще є люди, які в справі відбудованя Польщі покликують ся без застережень на Маркса, Енґельса й Лїбкнехта, а ще важнїйше, що се роблять також українські соціяльні демократи, які рівночасно виступають із постулятом самостійної України.
P. P. S. у російській і пруській Польщі і солїдарна з нею польська соціяльно-демократична партія Галичини і Шлеска, —
