Сторінка:Лозинський М. Маркс-Енґельс-Лїбкнехт про відбудованє Польщі (1906).pdf/7

з 1772 р.^[1], мусить мати не тільки порічя, але й гирла своїх великих рік, а також бодай над Балтійським морем великий пояс побережа“^[2].

III.

Перейдїм до статей Енґельса.

У статї „Робітницька кляса і польська квестія“ автор найперше зазначує, що „де лише робітницькі кляси взяли самостійну участь у полїтичних рухах, там від самого початку їх загранична полїтика містила ся в тих двох словах: відбудованє Польщі“^[3]. Тій проґрамі противна тільки дрібна меншість серед француської робітницької кляси — ґрупа прудонїстів, яка „обжаловує Раду Інтернаціоналки за принятє бонапартистівського прінціпу народности й за викиненє великодушного російського народу поза круг цівілїзованої Европи, що є тяжким гріхом против загальної демократії і братерства всїх народів“^[4]. Оправдавши Австрію і Прусію з приводу подїлу Польщі, — перша противила ся всїми силами подїлови Польщі і взяла в нїм участь тільки у власній оборонї, „але вже в 1815 р. стреміла до відбудованя Польщі, а в 1831 і 1863 р. була готова вести війну в тій цїли і виректи ся своєї части Польщі, коли-б тільки Анґлїя і Франція згодили ся на спільну з нею акцію; те саме було підчас кримської війни“^[5]; Прусія знов узяла занадто мало, — і зазначивши, що „коли колись робітницькі кляси Росії, на скільки в тім краю загалом істнує щось у тім родї (в західноевропейськім значіню слова), сотворять полїтичну проґраму і та проґрама містити-ме визволенє Польщі, тодї, але не вчаснїйше, й Росії як народу не треба буде обжаловувати і наш акт обжалуваня впаде тодї виключно на царське правительство“^[6], — автор переходить до теоретичного обговореня закиду прудонїстів.

„Говорять, що жаданє незалежности Польщі, се признанє „прінціпу народности“ і що прінціп народности, се бонапарти-

1. Розстріленє наше.
2. Odbudowanie Polski, стор. 23—26.
3. ibidem, стор. 77.
4. ibidem, стор. 79.
5. ibidem, стор. 80. — Отсе сьвідоцтво Енґельса інтересне для нас головно з огляду на польонїзаційну і eo ipso русиноїдну полїтику австрійського правительства в Галичинї, полїтику, яку старав ся прослїдити Вячеслав Будзиновський у своїй працї: Австрія чи Польща? Львів, 1903. І так Будзиновський зі своїм поглядом не стоїть один, а має побіч себе Енґельса і як далї побачимо — Лїбкнехта.
6. ibidem, стор. 81.