про склад великої скількости накрадених річий, які мусять бути звернені в день обрахунку.
„Після державного замаху 1851 р. Людвік Наполєон, цїсар „з божої ласки й волї народу“, мусїв винайти здемократизовану й популярну назву для своєї заграничної полїтики. Що могло бути лїпше, як виписати на своїм прапорі „прінціп народности“? Не хай кожда народність рішає про свою власну долю, позвольмо кождій віддїленій частинї кождої народности прилучити ся до великого матїрного племени, — що могло бути більше лїберальне? Тільки — зважте се — не було тут уже мови про народи, тільки про народности[1].
„Нема в Европі країни, де не було-б ріжних народностий під тим самим правлїнєм… Крім того нїяка державна границя не годить ся з природною границею народности, з язиковою границею…
„Отже тут добачуємо ріжницю між „прінціпом народности“ і старим демократичним і робітницьким прінціпом що-до права великих европейських народів[1] на окремішне й незалежне істнованє. „Прінціп народности“ зовсїм не порушує великої квестії права на національне істнованє історичних народів Европи, нї, а навіть навпаки, коли торкаєть ся її, то тільки на те, аби ввести в неї замішанє. Прінціп народности підносить квестію двох катеґорій: передовсїм квестію границь між тими великими історичними народами, і подруге квестію права до раціонального, незалежного істнованя тих численних дрібних останків народів, які істнували довший або коротший час на історичній сценї, але опісля були втягнені як інтеґральні части сим або тим із більше могучих народів, уздібнених завдяки більшій жизненности до поконаня більших перешкод[1]. Европейське значінє, жизненність народу не мають супротив прінціпу народности нїякої ваги. Супротив нього Румуни, які нїколи не мали історії анї енерґії, потрібної на те, аби здобути собі історію, мають ту саму вагу, що Італїйцї, які мають 2000 літ історії і неспожиту жизненність; Валїйцї і мешканцї острова Ман, коли-б собі того бажали, мали би — хоч се був би нонсенс — рівне з Анґлїчанами право до самостійного полїтичного істнованя. Все те абсурд, одїтий у популярну одїж, аби милити очи людям плиткого ума…
