зацию через закладанє читалень на власних статутах, а свою орґанізацию економічну через закладанє ріжних економічних товариств, як позичкові каси, крамницї, спілки рільничо-господарські і т. п.
Все те обнято новим статутом, який як цїль товариства означує „просьвіту і піднесенє добробуту руського народу“, а також придумує ріжнородні і многосторонні способи для осягненя тої цїли.
На основі статута з 1891 р. „Просьвіта“ розвиває свою дїяльність і доси. В міру розвитку дїяльности товариства почато відчувати потребу дальших змін статута, перед якими й стоїть тепер товариство.
Для доповненя того загального образу, який дає нам про круг дїяльности „Просьвіти“ істория змін статута, треба додати, що в 1906 р. на основі ухвали загальних зборів Головний Видїл „Просьвіти“ покликав до житя окремі комісиї: видавничу, яка займаєть ся справами просьвіти взагалї і особливо справами видань товариства, і господарсько-промислову, яка має на метї дбати про піднесенє добробуту нашого народу. Крім сих двох комісий повстала в 1908 р. комісия орґанїзацийно-просьвітна, яка має дбати про правильний розвиток читалень і філїй товариства. При Головнім Видїлї істнує також постійна анкета для поборюваня неграмотности.
Пізнавши статути „Просьвіти“, знаємо, яку область займала, в яких межах розвивала ся діяльність „Просьвіти“. А тепер погляньмо, як виглядала і як розвивала ся та дїяльність.
