Секція просьвітна заняла ся від разу щиро видавництвом книжок для народу, а також шкільних учебників для руських ґімназий. При сїй нагодї мусїла вона рішити також справу правописи. Про все те буде ще докладно сказано.
Зараз в першім роцї істнованя „Просьвіти“ звернули ся до видїлу два польські товариства „dla oswiaty ludu“ (львівське і краківське) з предложенєм злучити ся з ними, одначе видїл не прихплив ся до сього предложеня і порішив зберігати незалежність товариства.
Перший видїл звернув ся також з петициєю до краєвого сойму в справі запомоги з краєвих фондів для „Просьвіти“. З того часу аж до нинїшного дня „Просьвіти“ — з меншими або більшими перервами — дістає такі запомоги.
В кінцї згадаємо, що перший видїл „Просьвіти“ взяв участь у вечерницях, устроюваних академічною молодїжию в роковини смерти Тараса Шевченка. Від того часу аж до нинї „Просьвіти“ що року бере участь в Шевченковім сьвятї у Львові, а трохи згодом цїла інїциятива того сьвята перейшла на неї.
Другим головою „Просьвіти“ вибрали другі загальні збори товариства, що відбули ся дня 26 мая 1870 р. віцемаршалка краєвого сойму Юлїяна Лаврівського, який проводив товариству аж до своєї смерти, що наступила 5 мая 1873 р.
Визначне становище Лаврівського в краєвій полїтиці і його змаганя довести до трівкої польсько-руської згоди вплинули й на дїяльність „Просьвіти“. Під його проводом „Просьвіта“ не тільки вела далї дїло ширеня просьвіти між народом, але займала ся також справами,
