Четвертим головою „Просьвіти“ вибрали загальні збори в днї 31 мая 1877 р. о. д ра Омеляна Огоновського, професора української мови і лїтератури в львівськім унїверситетї. Нововибраний голова працював у видїлі „Просьвіти“ від самого початку її істнованя і вже перші загальні збори „Просьвіти“ були вибрали його головою товариства, тільки він тодї зрік ся сеї почести. Про дїальність і заслуги Омеляна Огоновського для „Просьвіти“ найлїпше сьвідчить те, що всї слїдуючі загальні збори вибирали його одноголосно головою товариства і на сїм становищи він і вмер дня 28 жовтня 1894 р. А заґальні збори, що відбули ся в Коломиї 1890 р., серед великого одушевленя вибрали його почесним членом товариства.
Наслідком того, ще третїй статут „Просьвіти“ установив членську вкладку для селян і міщан на 2 кор. річно, при чім кождий член дістає даром популярні виданя товариства, число членів товариства швидко зростає. Рівночасно розвиваєть ся і росте також дїяльність товариства для ширеня просьвіти між нашим народом В краю повстають нові філії, в члени „Просьвіти“ вступає що раз більше читалень.
В 1880 р. виділ „Просьвіти“ дає почин до відсьвяткованя 100-лїтного ювілею знесеня підданства цїсарем Йосифом II. З сього приводу відбуло ся у Львові памятне перше всенародне віче Русинів.
В тім самім роцї „Просьвіта“ дістає признанє з цїсарських уст. Франц Йосиф І. підчас побуту у Львові сказав до відпоручників „Просьвіти“ Омеляна Огоновського і Володимира Барвінського, що „Просьвіта“, се „дуже хосенне товариство“ („ein sehr nutzlicher Verein“)·
