членів, яких за 40 лїт свого істнованя придбала „Просьвіта“, наповнить нас радістю. Кождий з нас радуєть ся, коли бачить, як що року сотнї, а далї й тисячі нашого селянства, стаючи членами „Просьвіти“, виривають ся з власти темноти, пізнають вагу просьвіти і несуть далї кличі просьвіти між своїх темних братів, кладучи основи під лїпшу будучність нашого народу.
І коли ми поглянемо в ту будучність, коли подумаємо, що нашого народу є в Галичинї півчверта мілїона душ, які всї мусять бути обняті просьвітною орґанїзациєю, бо тільки просьвічений нарід може вибороти собі лїпшу будучність, — то перед нашими очима розстелить ся безмежне народне поле для просьвітної працї, яка в імя нашої будучности повинна бути доконана як найшвидше.
Нехай-же 40-лїтнїй ювилей „Просьвіти“ додасть нам усїм заохоти до тої працї.
Почесним членом „Просьвіти“ стає той, кого загальні збори товариства за заслуги для товариства або для цїлого нашого народу надїлять сею найвисшою почестю, якою тільки може надїлити товариство заслужених членів своєї суспільности.
За час свого 40-лїтнього істнованя „Просьвіта“ надїлила сею почестю 44 заслужених мужів з-поміж нашого народу, яких імена подаємо ось-тут на память живучим і будучим поколіням.
З них уже померли отсї:
Володимир Антонович, славнозвісний історик України, професор київського унїверситету.
