житя нашого народу в Галичинї, головно-ж рільництво і рільничий промисл, промисл домашнїй, торговлю рільничими продуктами і справу кредиту.
Вже й тепер, за такий короткий час, дїяльність комісиї зазначила ся корисно. І так комісия довела до того, що „Народня Торговля“ перемінила ся на „Краєвий Торговельний Союз“, який має на метї орґанїзацию сїльського крамарства. Далї заняла ся вона справою фабрикациї цементових дахівок. В 1907 р. заняла ся доставою збіжа селянам на засїв по зниженій цїнї. Для впобразованя селян в господарстві закладає в Милованю на 50 морґах землї садівнично-огородничу школу. Уладила 163 досьвідних піль на сїножатях в 39 місцевостях 25 повітів. Повела взірцеву управу пашних ростин на просторі понад 23 гектари землі в 72 місцевостях 32 повітів. Заняла ся справою орґанїзациї шевства і кушнїрства. Уряджує господарські виклади. Постарала ся, що Головний Видїл „Просьвіти“ оголосив конкурс на 6 стипендий для господарських студий. Так представляють ся в загальних рисах заходи господарсько-промислової комісиї коло піднесеня добробуту нашого народу.
Разом з розвитком економічної дїяльности „Просьвіти“ ростуть також її видатки на економічні цїли. Так приміром в 1907 р. видала вона на сї цїли 76 тисяч 124 кор.
Як ми вже згадували, дїяльність „Просьвіти“ розтягала ся також на придбанє грошевих фондів, потрібних для сповненя задач товариства, на побільшенє свого маєтку.