нїчого не помогло. Верховоди „Матицї“ стояли при своїм, а щоби позбути ся всякої критики своєї дїяльности чи радше бездїльности, стали не приймати в члени „Матицї“ нїкого з Українцїв.
Тодї то молоде поколїнє, видячи, що „Матицї“ не справить на добру дорогу, порішило заложити власне товариство, котре служило би тим цїлям, яким спроневірила ся „Матиця“.
Ось-так зродила ся думка заложити товариство „Просьвіта“.
В сїчнї 1868 р. один з старших руських дїячів, о. Стефан Качала, член-основатель „Матицї“, котрий разом з молодшими старав ся справити „Матицю“ на добру дорогу, піднїс в ґазетї „Слово“ проєкт заснованя нового товариства для просьвіти народу і поставив йому за цїль: „спомагати народню просьвіту в напрямах моральнім, материяльнім і полїтичнім через видаванє практичних книжок, брошур і т. д. в тій мові, якою нарід говорить“. Так само думали й инші старші народовцї, а рівночасно займала ся сею справою поважно львівська руська академічна молодїж, яка й дала почин до заснованя „Просьвіти“.
В мартї 1868 р. вибрала вона комітет, який мав заняти ся виробленєм статута товариства. До сього комітету ввійшли також люди з-поза кругів академічної молодїжи. Статут уложено і подано до намістництва, але намістництво його не затвердило. Треба було рекурсувати до мінїстерства внутрішних справ, яке узгляднило
