Перейти до вмісту

Сторінка:Лозинський М. Ті, що від нас відійшли (1917).pdf/11

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

вимогів редакції й публики. В тім уміню вихоплювати що найактуальнїйше з нашого житя і приспособлювати ся до вимогів редакцій і публики лежить причина його успіхів і sui generis популярности, але се з другого боку не давало йому сконцентрувати ся у глибшій, творчій працї. Зрештою — се зовсїм не вменшує його заслуг, тільки глибша, творча публїцистична праця мала би більшу вартість для нього самого, для його лїтературного імени. А може як раз у працї публїциста-інформатора найлїпше проявляв ся його талант… В кождім разї праця його не пропала безслїдно для українського народу; коли нами в Европі що-раз більше інтересують ся, то се в певній мірі також його заслуга. І в історії змагань наших публїцистів познайомити культурний світ із нашими відносинами — його імя буде згадувати ся побіч імен Драгоманова, Франка й инших нечисленних.

Коротке було його житє, але від часу його суспільної свідомости повне працї для рідного краю, гідне доброї памяти живучих і будучих поколїнь…

Сїчень, 1906.